НІЩО НЕ ВИНИКАЄ З НІЧОГО (Пам'яті жертв ГОЛОДОМОРУ...)

НІЩО НЕ ВИНИКАЄ З НІЧОГО

(Пам'яті жертв ГОЛОДОМОРУ...)

Вирослі зі штанців спільності, очужіли один до одного. Загасили вогонь родинності крижані очі, холодні руки дійсності на ймення немає що їсти. 
Омертвілі душі і серця загубили залишки людяності - не у снах, а наяву, як орли мертвих звірів, один одного розриватимуть на кусні.
Жита-пшениці вдосталь вродило, а хліба й окрайця немає в хаті. Оселі порожніють - возами вивозять за село тих, кому від життя вже немає чого чекати.
Не лишилося нічого - ні сліз, ні стогону. Божевілля затьмарило розум і благає тих, хто відійшов, забрати з собою.
Нові, прибулі здалека господарі, писатимуть власну історію мого народу. Через десятки років вона кров'ю зійде на землях, що належали замореним голодом.   
Ніщо не виникає з нічого...

25.11.2016