ВТЕЧА

На тонкому тремтінні твого далекого подиху розправляються мої крила. Не коле під босима ногами стерня. 
На натягнутих тятивах недоказаних слів народжуються нові відчуття. Чотирикутник замкнеться двома кутами.
Свобода дій тішить, коли емоції не беруть верх над розумом. А гуляють самі по собі, нанизуючи радість як намистини.
Ти безнадійно намагаєшся втиснути себе у рамки. Ще не вірячи, що їх вже зруйновано надпотужними вітрами. 
У виставі на двох акторів для нас зрежисована цілковита імпровізація. "Кохання без правил" - висока гра.
Те, що відбувається за лаштунками, не для очей глядача. Обличчя без масок, слова без яскравих обгорток.
Втеча від себе - втеча в нікуди. Ти просиш мене не запитувати тебе про те, що з нами буде. Задихаюся у потоці твоїх слів.
Відмовляюся від порятунку... 
Буде... 
...буде усе...
30.07.2017 
https://www.facebook.com/writercpromoter/photos/a.285593588247124.1073741825.176567169149767/985335894939553/?type=3&theater