ПАКУЙТЕ ВАЛІЗИ РАЗОМ...

ПАКУЙТЕ ВАЛІЗИ РАЗОМ...

Крізь ледь привідкриті віконниці свіжий подих вітру приніс звістку від Неї. Співай акапелло у дуеті з власними засторогами.

Руйнація установок несе з собою зміни. Іноді це - можливість навчитися танцювати на залізничних шпалах. У чотири ноги.

Попусти краватку. А краще зовсім зніми. Розстібни комір сорочки до видимості оголених грудей під нею. Послаб ремінь безпеки. 

Автентичність дарована нам від народження. Втамуй спрагу чаєм із льодом й лимоном. Програмуй час на ловлю невловимого у сачок.

Найвища правда не спливає з годинами. Не минає як неплановані чи очікувані зустрічі. Розпинаючи серце болем, залишиться з тобою.

Поміж Ним і Нею - небесний зв'язок. Тасуючи століття як карти у колоді, почуття щоразу обирають нові мости. Для зустрічі двох. 

Отримайте виграш за лотереєю. Пакуйте валізи разом...

24.09.2017

Газдиня Осінь

 Газдиня Осінь

Вона нахабно виштовхала свою попередницю у плечі і замела за нею її сліди. Завіяло дощем, збиваючи з дерев миттєво пожовкле листя. 
Ми взяли у руки парасолі, вбралися в дощовики і попрямували туди, де похмуре небо сіє лісовий врожай. Час збирати гриби.

Я відчинила тобі двері свого світу. Подарувала від нього ключі. Ти увійшов, роззирнувся і не зрозумів. Здивовано вигукнув і притих.
У небесах – птахи, волосся тріпає вільний вітер, навмання ведуть сотні стежин. Віджени подалі свої страхи. Ризикуй і йди. 

На футбольному полі по одинадцять гравців. Але ти, вроджений уболівальник, не розумієш сьогодні їхньої гри. Кажеш, я поплутала твої думки.
Зніми окуляри. Увімкни мізки: не всіляка піймана риба здатна вислизнути з рибацьких сітей. Не кожен подорожній може сподіватися на кухоль води.

Вона скорочує теплі днини, наближаючи час до зими. Дарує хризантеми, пригощає смаженими каштанами, закутує нас у шалі.
Ми розкриваємо одну на двох парасолю, тулимося один до одного. Рятуємося від холодних крапель дощу у салоні авто. Обмін енергіями - тепло. 

18. 09. 2017

https://www.facebook.com/writercpromoter/notifications/

ЗАВЕДИ МОТОЦИКЛ

"Пообідавши, знову підійшла до барної стійки випити кави. Перший подвійний еспресо освіжив мою голову і через годину я могла б впевнено вирушати в дорогу. "Цей Віллі, - звернулася я до бармена, відсьорбнувши новозаварену ним каву. - У якому номері він зупинився?" "Він від'їхав перед тим, як я доставив вам його подарунок". Услід за словами бармена у кишені моїх джинсів завібрував телефон. Я допила каву. Купила плитку темного шоколаду зі смаком кориці засолодити смуток, що клубком підкрадався до горла і поспішила у номер. Роздяглася, залізла під ковдру, подивилася на дисплей. "Зустрінемося через тиждень у Барселоні, Анно?.." Повідомлення від Віллі. Цікаво! Невже я йому щось пообіцяла?! Усередині розлилося хвилювання: у моїй мандрівці з'явилася інтрига. Чи не це - основна мета, задля якої я зрушила з місця свого "Kawasaki"? Попри те, що Барселони у теперішньому маршруті я не планувала, між мною і цим цілковито чужим чоловіком простягнулися лінії спорідненості. І вони вихлюпували за межі любові до мотомандрів. Сподіваюся лише, що після ...енного випитого спільно келиха вина, мені не розв'язався надміру язик і я не бовкнула зайвого у відповідь на його відвертість про сімейну трагедію..."

(Уривок із оповідання "Червоні рукавиці")

- Як називається цей спорт? 

- Супертуризм, - Алессандро максимально розслаблений. Тут він відпочиває по-справжньому. 

"Супертуристи (то, звичайно ж, ми) спостерігають за суперзмаганнями із супертуризму. Навіть мені тисячовідсотковому «чайнику» із знаннями супертуризму видалося цікаво. Вигадала собі гру: вихопила зором три різноколірних автівки, уявила, що не водії, а я керую ними з допомогою пульту. Визначила для себе найяскравішу - помаранчеву, вибрала її як очікуваного переможця. Заперечуючи мої надії й сподівання, найвмілішим із трійки показав себе двоколірний жовтавий зелепух. А мав же ж бути серед найбільших невдах. Життя міряє власними критеріями: не завжди яскравість ознака професіоналізму й успіху однаково як непримітність – не обов’язково сірість. Услід за зелепухом фінішувала волошкова спортивка. Так я й передбачала. Коли "апельсинка" прийшла до фінішу останньою засмутилася зовсім трішки. Запевнила себе в тому, що на одному з поворотів не спрацював мій пульт керування. Списала все на форс-мажор

Неочікувано для самої себе отримала неабияке задоволення від атракції автозмагань. Ще й нове слово вивчила - супертуризм!".

Настав час і для реалізації Євиних бажань у спільній мотомандрівці. 

(Уривок із оповідання "Супертуристи")

Збірка "Заведи мотоцикл", Видавнича група КМ-Букс

Видавнича група КМ-Букс на Форумі видаців знаходитиметься на Стенді № 128.

Благословення

Благословення

За мотивами кінострічки Паоло Дженовезе "Ідеальні незнайомці" ("Perfetti sconosciuti")

Написані слова, позбавлені живої енергії твого голосу, висушені як гербарій. Можливості частоти звуків обмежені.

Доріжками вуличних ліхтарів, що підсвічують тротуари, зникають твої сліди. Нового дня вони наблизяться знову.

Ідеальні незнайомці з таємницями у телефонах провокують взаємовиділення ендорфінів. Пристрасть чи порятунок?

Чи підійшли їй подаровані сережки і хто вона - лише їхня таємниця. Вони їй пасують і це зауважую навіть чоловік.

Він закохується у її голос, якого ніколи раніше не чув. Може зустрінемось? Алло... алло... Де ти?

У світлі вуличних ліхтарів танцюють двоє: ідеальні незнайомці з таємницями у телефонах.

Його і її взаємовиділення ендорфінів з високого постаменту спостерігає скульптурний святий. 

Благословення...

09.09.2017

Час у "Постійності пам'яті"

Час у "Постійності пам'яті"

Ти висмикнув мене з реальності і запроторив у "Постійність пам'яті" Далі. У сюрреалізмі нашого часу почуваюся як посеред штормового моря на маленькому човні. Над нашими головами про щось перегукуються схвильовані мартини. Ти малюєш мене у форматі 3D.

На полотні наших почуттів гострі відчуття ефекту паралаксу. Розлуки нівелюються голосовими вібраціями у мережах стільникового зв'язку. Тесла подивувався б масовій винахідливості скорочувати відстані у фото- і відеоформах. Століття як мить.

Телепортація - не здатність одночасного перебування падре Піо у двох різних віддалених локаціях. Ти прибуваєш на наш спільний обід швидше за світло. Проте очікування однаково надто нетерпляче. Споживай без поспіху, вважай, не обпечи язик.

Я днюю й ночую у Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку. У "Постійності пам'яті" Далі. Власну пришпиленість у сьогоденні до найвідомішої роботи легендарного містифікатора не проміняла б добровільно й на мить на жодні багатолюдні збіговиська поза нею.

Ми живемо з тобою як щойно пробуджені бабаки... 

07.09.2017 

Una domenica a Stresa

https://photos.google.com/movie/AF1QipOGNUEZRIk1XsmNjCR6_q-_t6GId9ONS4T_Lrew

Скоро.... вже зовсім скоро - 13 вересня зашумить гамірливими людськими потоками і не стихатиме включно по 17 вересня багаторічна найважливіша подія львівської осені "Форум видавців". Мене вкотре на ній не буде. Але будуть книги, у яких представлена моя творчість. Ось ця точно буде як найсвіжіша з них - "Підземне царство метро". Це - сьома за рахунком збірка двох десятків авторів із серії "Дорожні історії" від Видавничої групи КМ-Букс. Від мене у книгу ввійшло два оповідання "Ave Maria" та "Стрілки показували північ".
Ймовірно буде й інша збірка з тієї ж серії, що побачила світ кількома місяцями раніше, названа моїм верлібром "Заведи иотоцикл" із оповіданнями "Червоні рукавиці" і "Супертуристи".
Можна запитувати й про мою книгу "Італія під мікроскопом", видану КМ-Букс наприкінці грудня минулого року.
Видавнича група КМ-Букс на Форумі видаців знаходитиметься на Стенді № 128.