Смачно! Віртуозно! Корисно! Пізнавально! Цікаво! Енциклопедично насичено, але без занудства! Особливий післясмак. Чого тут тільки немає на 345 сторінках оповіді! Не читаю анотації, аби не прив'язуватися до змісту.
Я світові набрид,
А світ набрид мені.
Шарль Орлеанський
Таким епіграфом розпочинається роман про життя француза Жеда Мартена. Від детального опису окремих днів життя свого героя, у т.ч. - приватних зв'язків, глибоких описів його професійних захоплень - ексклюзивного фото, а через десять років - художньої творчості, автор "перемотує кадри" через роки, вводячи поміж тим інших персонажів. Завдяки постаті Жедового батька читач поринає у світ архітектури, а в підсумку копирсання у його приватних смаках автор ненав'язливо, на прикладі ниткою протягненого через роман образу ластів'ячого гнізда, на власний лад резюмує - усі наші "збоченства" родом із дитинства. Ніби й нічого нового не сказав. Але як стилістично вправно це подав! Найнесподіванішим із введених у роман героїв є... письменник Мішель Уельбек. На перший погляд видається, що автор ніби прагне показати читачеві самого себе з боку. Привідкрити читачам таємниці власного світу. Професійні стежки самітника Жеда Мартена на кілька дотиків перетинаються з професійною діяльністю уславленого самотнього письменника. Двоє відгороджених у власних світах від суєти навколишнього людей дарують один одному нетривке цікаве перебування разом. Здається, вже й з цього я багато пізнала і взяла для себе. Аж ні! Частина третя роману потрясає мізки несподіваним поворотом сюжету. У ній автор... вбиває самого себе. По-звірячому жорстоко чи мистецьки жорстоко? "... це досить убоге наслідування Поллока. Кшталти і патьоки наче й такі самі, та розташовані вони сяк-так, без будь-якої сили і життєвої снаги." - Охарактеризує вбивство великого письменника з погляду власного мистецького бачення Жед Мартен. Без Жеда поліція ще б довго вовтузилася, перебираючи причини вбивства письменника. Але хто ж все-таки виконавець? Ніхто з раніше описаних героїв. Ім'я його випливе лише через кілька років. А автор мистецьки доведе свою розповідь до останніх днів життя Жеда Мартена.
"Отож творчість Жеда Мартена останніх років його життя слід розглядати як ностальнійну думку, присвячену присмеркові індустріальної доби у Європі, а також, якщо поглянути ширше, тлінному й минущому характерові будь-якого витвору людських рук. Утім, цього тлумачення не досить, щоб змалювати ті тоскні відчуття, які охоплюють нас, коли ми бачимо цих зворушливих чоловічків на кшталт плеймобільних, які загубилися у просторі безмежної абстрактної футуристичної теорії, яка й сама кришиться і розшаровується, немовби розчиняючись у неозорому рослинному просторі, що прямує у безкраю далечінь. Глибокий смуток охоплює нас і тоді, коли ми бачимо, які зображення людей, що супроводжували Жеда Мартена в його земному житті, розпадаються під упливом негоди, гниють і врешті сходять унівеч, постаючи в останніх епізодах символами тотальної загибелі людського роду. Ось вони потопають, потім починають шалено борсатися, та за хвилю задихаються під рослинними пластами, що накочуються і накочуються на них. Потім усе вщухає, тільки трава хвилюється од вітру. Цілковита й остаточна перемога рослин".
Хух!!! Хочу ще такої смакоти!
P.S. Набір у літклуб розпочинається. Чим особисто вас зачепила "Карта і територрія"?
Немає коментарів:
Дописати коментар