ГЕОГРАФІЯ ДУМОК І ЗЕМЕЛЬ
Стишуємо кроки. На повні груди вдихаємо спокій із запахом солоного бризу, струшуючи на пісок інформацію про великий смог у Лондоні п'ятдесять другого. Вчора, як про жорстокого вбивцю, британські газети про нього знову писали - давнє англійське приватне вселенське лихо. Для кожного дому найгіркіші власні сльози, найболючіша власна біда.
Шумить поміж нами тільки море, виносячи на берег мушлі білі і чорні. Складаємо їх у торбинку - заберемо з собою. Закопуємося в молочний пісок, а поруч італійка оповідає про пляжі кольору рожевого фламінго. Туристи сувенірили на них екзотичну саб'ю і влада доступ до неї закрила. Шепотять віттям оливкові ліси і п'янить мозок мертіло. Сардинія.
Блукаємо художніми вуличками Мужена, якими дванадцять років ходив Пікасо. Вдихаємо аромати парфумерного Грасу. Піднімаємося у кактусово-агавове піднебесся Ез. Прованс Лазурове узбережжя відокремилося спокоєм і власними турботами від усього світу, попиваючи бордо і закусуючи блакитним сиром. Ніца запалює свічки, поминаючи загиблих французьких спортсменів.
Болгарія, Чорногорія, Італія, Хорватія, Греція, Іспанія, Франція... і вся інша приморська земля запрошує іноземців на власні узбережжя. Кожному своє: приїжджим - настроєвий відпочинок, аборигенам - радощі і клопоти мирного ритму життя. А москальську ординську кров вдовольняє лише війна. Загарбані "нашокримські" пляжі перетворено у зону відчуження.
Стишуємо голоси, вшановуючи власних героїв...
07.08.2015
https://www.facebook.com/pages/%D0%9E%D0%9B%D0%A3%D0%9A%D0%90/176567169149767
Немає коментарів:
Дописати коментар