Феномен жіночої прози

Чудове узагальнення моєї торчості. Єдине зауваження до тексту - відзнака "Коронації слова" за роман "Гніздо горлиці" належить не мені, а буковинському авторові Василю Мельнику за однойменний роман...
http://libgonchar.org/images/stories/FenomenPr4-compressed.pdf

ПАКУЙТЕ ВАЛІЗИ РАЗОМ...

ПАКУЙТЕ ВАЛІЗИ РАЗОМ...

Крізь ледь привідкриті віконниці свіжий подих вітру приніс звістку від Неї. Співай акапелло у дуеті з власними засторогами.

Руйнація установок несе з собою зміни. Іноді це - можливість навчитися танцювати на залізничних шпалах. У чотири ноги.

Попусти краватку. А краще зовсім зніми. Розстібни комір сорочки до видимості оголених грудей під нею. Послаб ремінь безпеки. 

Автентичність дарована нам від народження. Втамуй спрагу чаєм із льодом й лимоном. Програмуй час на ловлю невловимого у сачок.

Найвища правда не спливає з годинами. Не минає як неплановані чи очікувані зустрічі. Розпинаючи серце болем, залишиться з тобою.

Поміж Ним і Нею - небесний зв'язок. Тасуючи століття як карти у колоді, почуття щоразу обирають нові мости. Для зустрічі двох. 

Отримайте виграш за лотереєю. Пакуйте валізи разом...

24.09.2017

Газдиня Осінь

 Газдиня Осінь

Вона нахабно виштовхала свою попередницю у плечі і замела за нею її сліди. Завіяло дощем, збиваючи з дерев миттєво пожовкле листя. 
Ми взяли у руки парасолі, вбралися в дощовики і попрямували туди, де похмуре небо сіє лісовий врожай. Час збирати гриби.

Я відчинила тобі двері свого світу. Подарувала від нього ключі. Ти увійшов, роззирнувся і не зрозумів. Здивовано вигукнув і притих.
У небесах – птахи, волосся тріпає вільний вітер, навмання ведуть сотні стежин. Віджени подалі свої страхи. Ризикуй і йди. 

На футбольному полі по одинадцять гравців. Але ти, вроджений уболівальник, не розумієш сьогодні їхньої гри. Кажеш, я поплутала твої думки.
Зніми окуляри. Увімкни мізки: не всіляка піймана риба здатна вислизнути з рибацьких сітей. Не кожен подорожній може сподіватися на кухоль води.

Вона скорочує теплі днини, наближаючи час до зими. Дарує хризантеми, пригощає смаженими каштанами, закутує нас у шалі.
Ми розкриваємо одну на двох парасолю, тулимося один до одного. Рятуємося від холодних крапель дощу у салоні авто. Обмін енергіями - тепло. 

18. 09. 2017

https://www.facebook.com/writercpromoter/notifications/

ЗАВЕДИ МОТОЦИКЛ

"Пообідавши, знову підійшла до барної стійки випити кави. Перший подвійний еспресо освіжив мою голову і через годину я могла б впевнено вирушати в дорогу. "Цей Віллі, - звернулася я до бармена, відсьорбнувши новозаварену ним каву. - У якому номері він зупинився?" "Він від'їхав перед тим, як я доставив вам його подарунок". Услід за словами бармена у кишені моїх джинсів завібрував телефон. Я допила каву. Купила плитку темного шоколаду зі смаком кориці засолодити смуток, що клубком підкрадався до горла і поспішила у номер. Роздяглася, залізла під ковдру, подивилася на дисплей. "Зустрінемося через тиждень у Барселоні, Анно?.." Повідомлення від Віллі. Цікаво! Невже я йому щось пообіцяла?! Усередині розлилося хвилювання: у моїй мандрівці з'явилася інтрига. Чи не це - основна мета, задля якої я зрушила з місця свого "Kawasaki"? Попри те, що Барселони у теперішньому маршруті я не планувала, між мною і цим цілковито чужим чоловіком простягнулися лінії спорідненості. І вони вихлюпували за межі любові до мотомандрів. Сподіваюся лише, що після ...енного випитого спільно келиха вина, мені не розв'язався надміру язик і я не бовкнула зайвого у відповідь на його відвертість про сімейну трагедію..."

(Уривок із оповідання "Червоні рукавиці")

- Як називається цей спорт? 

- Супертуризм, - Алессандро максимально розслаблений. Тут він відпочиває по-справжньому. 

"Супертуристи (то, звичайно ж, ми) спостерігають за суперзмаганнями із супертуризму. Навіть мені тисячовідсотковому «чайнику» із знаннями супертуризму видалося цікаво. Вигадала собі гру: вихопила зором три різноколірних автівки, уявила, що не водії, а я керую ними з допомогою пульту. Визначила для себе найяскравішу - помаранчеву, вибрала її як очікуваного переможця. Заперечуючи мої надії й сподівання, найвмілішим із трійки показав себе двоколірний жовтавий зелепух. А мав же ж бути серед найбільших невдах. Життя міряє власними критеріями: не завжди яскравість ознака професіоналізму й успіху однаково як непримітність – не обов’язково сірість. Услід за зелепухом фінішувала волошкова спортивка. Так я й передбачала. Коли "апельсинка" прийшла до фінішу останньою засмутилася зовсім трішки. Запевнила себе в тому, що на одному з поворотів не спрацював мій пульт керування. Списала все на форс-мажор

Неочікувано для самої себе отримала неабияке задоволення від атракції автозмагань. Ще й нове слово вивчила - супертуризм!".

Настав час і для реалізації Євиних бажань у спільній мотомандрівці. 

(Уривок із оповідання "Супертуристи")

Збірка "Заведи мотоцикл", Видавнича група КМ-Букс

Видавнича група КМ-Букс на Форумі видаців знаходитиметься на Стенді № 128.

Благословення

Благословення

За мотивами кінострічки Паоло Дженовезе "Ідеальні незнайомці" ("Perfetti sconosciuti")

Написані слова, позбавлені живої енергії твого голосу, висушені як гербарій. Можливості частоти звуків обмежені.

Доріжками вуличних ліхтарів, що підсвічують тротуари, зникають твої сліди. Нового дня вони наблизяться знову.

Ідеальні незнайомці з таємницями у телефонах провокують взаємовиділення ендорфінів. Пристрасть чи порятунок?

Чи підійшли їй подаровані сережки і хто вона - лише їхня таємниця. Вони їй пасують і це зауважую навіть чоловік.

Він закохується у її голос, якого ніколи раніше не чув. Може зустрінемось? Алло... алло... Де ти?

У світлі вуличних ліхтарів танцюють двоє: ідеальні незнайомці з таємницями у телефонах.

Його і її взаємовиділення ендорфінів з високого постаменту спостерігає скульптурний святий. 

Благословення...

09.09.2017

Час у "Постійності пам'яті"

Час у "Постійності пам'яті"

Ти висмикнув мене з реальності і запроторив у "Постійність пам'яті" Далі. У сюрреалізмі нашого часу почуваюся як посеред штормового моря на маленькому човні. Над нашими головами про щось перегукуються схвильовані мартини. Ти малюєш мене у форматі 3D.

На полотні наших почуттів гострі відчуття ефекту паралаксу. Розлуки нівелюються голосовими вібраціями у мережах стільникового зв'язку. Тесла подивувався б масовій винахідливості скорочувати відстані у фото- і відеоформах. Століття як мить.

Телепортація - не здатність одночасного перебування падре Піо у двох різних віддалених локаціях. Ти прибуваєш на наш спільний обід швидше за світло. Проте очікування однаково надто нетерпляче. Споживай без поспіху, вважай, не обпечи язик.

Я днюю й ночую у Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку. У "Постійності пам'яті" Далі. Власну пришпиленість у сьогоденні до найвідомішої роботи легендарного містифікатора не проміняла б добровільно й на мить на жодні багатолюдні збіговиська поза нею.

Ми живемо з тобою як щойно пробуджені бабаки... 

07.09.2017 

Скоро.... вже зовсім скоро - 13 вересня зашумить гамірливими людськими потоками і не стихатиме включно по 17 вересня багаторічна найважливіша подія львівської осені "Форум видавців". Мене вкотре на ній не буде. Але будуть книги, у яких представлена моя творчість. Ось ця точно буде як найсвіжіша з них - "Підземне царство метро". Це - сьома за рахунком збірка двох десятків авторів із серії "Дорожні історії" від Видавничої групи КМ-Букс. Від мене у книгу ввійшло два оповідання "Ave Maria" та "Стрілки показували північ".
Ймовірно буде й інша збірка з тієї ж серії, що побачила світ кількома місяцями раніше, названа моїм верлібром "Заведи иотоцикл" із оповіданнями "Червоні рукавиці" і "Супертуристи".
Можна запитувати й про мою книгу "Італія під мікроскопом", видану КМ-Букс наприкінці грудня минулого року.
Видавнича група КМ-Букс на Форумі видаців знаходитиметься на Стенді № 128.

«Підземне царство метро»

«Підземне царство метро» – сьома збірка оповідань двадцяти одного сучасного автора з серії «Дорожні історії» видавничої групи КМ-Букс вже у продажі на сайті видавництва. У неї ввійшло два моїх оповідання - «Ave Maria» і «Стрілки показували північ». 

"...Джонні до поїздок у метро Крістіна призвичаїла з двох причин: задля задоволення власних інтересів пошуків і тлумачення небачених раніше графітті. І, враховуючи апетити собаки, раз у тиждень влаштовувала виїзди спеціально для нього - на закупи на один із ста міських ринків.

Художньо розмальовані стіни метрополітенівської підземки її вабили як не вабила жодна художня галерея. Вдивлялася у гігантські малюнки ніби читала афоризми. Ось хлопчик-мандрівник разом зі своїм собакою спинився біля дорожнього вказівника, вдивляючись у простір попереду. "Однією і тією ж дорогою, за одним і тим же ж вказівником кожна людина самостійно проходить власний, відмінний від інших, життєвий шлях"...

Уривок з оповідання «Стрілки показували північ»

https://kmbooks.com.ua/book?code=717596

ОКЕАН...

ОКЕАН...

Думаючи про тебе, вона розпізнає твоє обличчя на вітрилах судна, що колишеться на хвилях моря. Вас єднає телепатичний зв'язок на рівні відчуттів і думок. Між півднем і північчю.
На її території дощить. На твоїй - серпнева спека. На перетинах ліній серця кілометри - ніщо. Мартини в своєму крику доносять до тебе її ненаписані рядки. Несказані слова. 
Листаючи архіви прожитих почуттів, не знаходиш у них нічого схожого на теперішні. Вибух мозку, замикання на рівні інтелектів. У кожному сонячному промені, подуві вітру - вона.
Прибулиця з інших світів перевернула твій усталений устрій життя - вважай, бо летить сторчака. Ти ще самообманюєшся, намагаєшся задовільнятися еспрессо. Бажаючи пити з нею американо.
Вас поєднав Нью Йорк. У якому ви ніколи не були. Ні поокремо. Ні разом. Поїдете, якщо (коли) дійдете до пункту три? Не бійся. Твори. Слухай, як шумить океан...
09.08.2017

ПОРЯТОВАНІ

Ув'язнені тобою почуття почуваються затишно, позбавлені людського всезнаття.
У таємницях наших мрій та бажань достатньо простору для вільних польотів удвох. 
Розкриваємо кожен власний парашут. Стрибаємо униз і ширяємо понад хмаринами. 
Отримані дози адреналіну перевищують допустиму норму. Ситуація виходить з-під контролю.
Тримай мене міцніше у своїх руках. Закрий обійми на замок. Чуєш, будь ласка, не відпускай.
Надмір повітря у легенях запирає дихання. Порятуватися мусимо лише удвох.
Унизу - блакитна стрічка велетенського озера. Вітер відносить нас праворуч. Падаємо на берег. Разом.
Пам'ятаєш, як нам тут було особливо вперше удвох?
05.08.2017

ВТЕЧА

На тонкому тремтінні твого далекого подиху розправляються мої крила. Не коле під босима ногами стерня. 
На натягнутих тятивах недоказаних слів народжуються нові відчуття. Чотирикутник замкнеться двома кутами.
Свобода дій тішить, коли емоції не беруть верх над розумом. А гуляють самі по собі, нанизуючи радість як намистини.
Ти безнадійно намагаєшся втиснути себе у рамки. Ще не вірячи, що їх вже зруйновано надпотужними вітрами. 
У виставі на двох акторів для нас зрежисована цілковита імпровізація. "Кохання без правил" - висока гра.
Те, що відбувається за лаштунками, не для очей глядача. Обличчя без масок, слова без яскравих обгорток.
Втеча від себе - втеча в нікуди. Ти просиш мене не запитувати тебе про те, що з нами буде. Задихаюся у потоці твоїх слів.
Відмовляюся від порятунку... 
Буде... 
...буде усе...
30.07.2017 
https://www.facebook.com/writercpromoter/photos/a.285593588247124.1073741825.176567169149767/985335894939553/?type=3&theater

Про благодійність і про творчість...

Про благодійність і про творчість...
"...Чергову благодійну акцію, яка завершилася цими днями, можна назвати особливо знаковою і символічною. Адже у бажанні допомогти діткам, котрі втратили батьків під час обстрілу Авдіївки13 травня, вона об’єднала письменників і книголюбів України та закордоння.
...У дні, коли вся увага українських і європейських ЗМІ була прикутою до «Євробачення», терористи обстріляли населений пункт, залишивши сиротами двох дівчаток 6 і 7 років. Через кілька днів українська письменниця Леся Олендій в Мілані розпочала акцію «Продай свою книгу — допоможи сиротам Авдіївки» і на сторінках соціальної мережі Facebook закликала колег долучитися до справи. Для читачів-учасників акція набула зворотного сенсу «Придбай книгу — подаруй надію». За короткий термін акція перетворилася на справжній літературно-благодійний флешмоб... 

https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/proday-svoyu-knygu-dopomozhy-syrotam-avdiyivky

ІТАЛІЯ!!!ВАРЕЗЕ 2017!!!АКЦІЯ- ПРОДАЙ КНИГУ -ДОПОМОЖИ ДІТЯМ!!!

Мій творчий доробок у книгах на Книжковому Арсеналі-2017 у Києві

Від Видавництва "КСД": 

роман, створений за сценарієм однойменної кінострічки, "Гніздо горлиці" 

Від Видавничої групи КМ-БУКС:

                             1. Серія ''Відкритий світ". Книга оповідань і оповідок
          "Італія під мікроскопом" 

                          

2. Збірка оповідань із серії "П'ять зірок" "Придивитись до життя". У збірку ввійшло три моїх оповідання: "Про що мовчала Магріт", "Нетутешні" та "Люльки".

3. Збірка опвідань із серії "Дорожні історії"       "Заведи мотоцикл". У збірку ввійшло два моїх оповідання: "Супертуристи","Червоні рукавиці" і  верлібр  "Заведи мотоцикл".

"Вишневі імпровізації або Те, що невидиме"

Чудова Неділя восхваляння Господа принесла мені гарну звістку. У літературно-мистецькому часописі "ТекстOver" вийшло друком моє оповідання "Вишневі імпровізації або Те, що невидиме", присвячене пам'яті Лесі Гонгадзе. 
Читайте у вільному доступі за посиланням. 
Зичу кожному світла і добра!
"Минулої ночі спала погано: часто переверталася з боку на бік. Кілька разів просипалася. Але поміж тим їй щось снилося: якась змістовна короткометражка промайнула перед сонним зором. Напружувала пам’ять, аби згадати, що за дія відбувалася у кольоровому видінні. Марно. Ольга визирнула у вікно. Сонце, схоже, сьогодні працюватиме по узгодженому з дощем погодинному графіку. Впустила у квартиру подих нового дня, переплетений з голубиним туркотінням. За кілька хвилин напівсонну мелодію суботнього ранку розірвали гучні голоси..."
http://tekstover.in.ua/426/

Презентація збірки "Заведи мотоцикл"

У четвер 13-го квітня о 19.00 у київській книгарні "Буква" за адресою вул. Богдана Хмельницького, 3-Б - презентація збірки "Заведи мотоцикл" від Видавничої групи КМ-Букс. Назву збірці дав мій верлібр, що ввійшов у неї. Крім верлібру, тут є два моїх оповідання - "Червоні рукавиці" і "Супертуристи". А також представлена творчість багатьох цікавих авторів: Анна Багряна, В'ячеслав Васильченко,Ирина Власенко,Любов Загоровська,Наталка Ліщинська,Наталья Гук,Олег Виноградов,Юрий Симонов,Тетяна Череп-Пероганич,Alex Meshaykin,Andriy Gnitetsky,Людмила Кобычева,Олена Сайчук,Igor Korniychuk.

ЗАПРОШУЄМО!

Читацький відгук на "Гніздо горлиці"

Час до часу отримую відгуки про роман "Гніздо горлиці" у приватні повідомлення. І хоча жодних секретів вони не містять, але приватні зізнання на люди виносити не звикла. А ось сьогодні натрапила на такий чудовий відгук у мережі. Сердечно дякую автору за неповерхневість! 

https://books-herbarium.blogspot.it/2017/03/2017_26.html?showComment=1490908183212#c4122414638229400147

Заведи мотоцикл

І… поїхали! “Заведи мотоцикл. Я хочу відчути подих вітру в обличчя…”

Видавнича група КМ-Букс, у якій наприкінці минулого року вийшла моя книга “Італія під мікроскопом” та збірка “Придивитись до життя” з трьома моїми оповіданнями за спільної участі з чотирма іншими письменниками, видала нову збірку “Заведи мотоцикл” з моєю творчістю. У збірці представлено два моїх оповідання і верлібр “Заведи мотоцикл”, що дав назву збірці.

Від сьогодні книгу можна запитувати в книгарнях України та купувати на сайті видавництва

https://kmbooks.com.ua/book?code=710275

"Ну що б, здавалося слова..." Фотовиставка Йосипа Марухняка

"У кожного українця - власний шлях до Кобзаря. Перше ще не зовсім свідоме знайомство з ним відбувається у глибокому дитинстві, в сім'ї, згодом у школі, а самостійне відкриття творчості і розуміння Шевченка як людини приходить вже в дорослому віці..." (Із книги Лесі Олендій "Шляхами академіка волі"). А будь-яке індивідуальне осмислення його поетичної, прозової чи художньої творчості відкриває нові грані розуміння Тараса Григоровича.

10 березня у Львівському Палаці Мистецтв відкрилася фотовиставка Йосипа Марухняка "Ну що б, здавалося слова..." (читаючи поезію Тараса Шевченка). Знаний фотомитець запропонував прочитання віршів Генія Слова через візуалізацію їх у світлинах. Вдале ілюстрування тексту завжди підсилює його емоційне звучання. Чи вдалося це Йосипові Марухняку? Фотохудожникові, який як енциклопедію гортає сторінки життя Великих Українців і, пропускаючи їх через власне фотосприйняття, експонує у світлинах для широкого загалу, вже не один раз вдалося приємно подивувати фотолюбителів. Знаний своїми фотовиставками із започаткованого ним циклу "Великі ювілеї" на прославу, зокрема, Маркіяна Шашкевича ("Відлуння Маркіянових дзвонів"), Михайла Вербицького ("Мелодія для нації"), він вшосте звертається до теми Шевченка. І щоразу зі свіжим фотопоглядом. Так, до 200-літнього ювілею з Дня народження Кобзаря Йосип Марухняк зорганізував персональний фотозвіт "Тарасовими шляхами". Тоді майстер торкнувся теми пам'ятників Тарасові Шевченку в Україні та за її межами та місць, пов'язаних із Кобзарем. До 202-ї річниці і 155 роковин смерті Тараса Григоровича представив експозицію під назвою "Натхненні Кобзарем". Фотовиставки Йосипа Марухняка "Тарасовими шляхами" та "Натхненні Кобзарем" частково співзвучні з моєю книгою "Шляхами академіка волі". Частково тому що в книзі через прочитання щоденника і листів Шевченка та спілкування з львівськими художниками я пройшлася українськими та закордонними шляхами Кобзаря. Фотоекспозиції Йосипа Марухняка в обох випадках ширші. На відміну від тексту книги звуженого на сприйнятті Шевченка лише львівськими майстрами пензля, в експозиції "Натхненні Кобзарем", фотомитець показує шевченкіану також скульпторів, акторів, науковців, колекціонерів та інших людей, які звертаються до образу Кобзаря.

І цьогоріч нове фотопрочитання Шевченка Йосипом Марухняком. "Ну що б, здавалося слова...". Ось лише деякі з поетичних рядків, що надихнули фотомайстра на створення тематичної експозиції:

ххх

О люди! люди небораки!

Нащо здалися вам царі?

Нащо здалися вам псарі?

Ви ж таки люди, не собаки!

ххх

Неначе праведних дітей,

Господь любя своїх людей,

Послав на землю їм пророки —

Свою любов благовістить,

Святому розуму учить.

ххх

Ой сину мій, сину,

Моя ти дитино,

Чи є кращий на всім світі,

На всій Україні!

ххх

Онде злодій штемпований Кайдани волочить

Он розбійник катований зубами скрегоче

Недобитка товариша зарізати хоче!

А меж ними запеклими в кайдани убраний

Цар всесвітній! Цар волі, цар штемпом увінчаний!

В муці, в каторзі не просить, не плаче, не стогне!

Раз добром нагріте серце вік не прохолоне!

ххх

Радуйся, ниво неполитая!

Радуйся, земле, не повитая

Квітчастим злаком! Розпустись,

Рожевим крином процвіти!

ххх

Надворі смеркає

А в вікно, неначе баба.

Сова виглядає…

ххх

Над річкою в чистім полі,

Могила чорніє;

Де кров текла козацькая,

Трава зеленіє.

Сидить ворон на могилі

Та з голоду кряче…

ххх

Тепер уже заходились

Древности шукати

У могилах... бо нічого 

Уже в хаті взяти…

Для того, хто шукає, вивчає і пізнає, теми для творчості завжди знайдуться. Певна, Йосип Марухняк ще не раз фотозаглибиться в тему творчості Тараса Григоровича Шевченка.

Фото Йосипа Марухняка з експозиції "Ну що б, здавалося слова..."

Довідка

Йосип Марухняк - член Національної спілки фотохудожників України (НСФУ), художник міжнародної федерації фотомитців AFIAP, член Національної спілки журналістів України, член СОФУ (Світове об'єднання фотографів-українців), учасник та призер міжнародних та всеукраїнських фотовиставок.

Італія під мікроскопом, Мандрівки

Мандрівки сторінками книжок – один із позитивних поштовхів до мандрівок реальних в описані місця, а чи куди-інде. І в будь-якому випадку – пізнання. Пізнаємо Італію зі сторінок книжки “Італія під мікроскопом”, виданої наприкінці 2016 року Видавничою групою КМ-Букс. Уривок із оповідки “ЗЕМЛЯ НАПОЛЕОНА: СПРИЙНЯТТЯ НАВКОЛИШНЬОГО ЗАЛЕЖИТЬ ВІД НАСТРОЮ”

Перехід за посиланням
https://wordpress.com/read/feeds/45052275/posts/1365327120