ІТАЛІЯ ПІД МІКРОСКОПОМ

...«Глоріє, ти бувала на п’яцца Сан-Марко у Венеції?» ― поцікавилася італійка сонячного суботнього ранку, пригощаючи її кавою з круасаном за літнім столиком кав’ярні на п’яцца делла Лоджія.
«Так, синьйоро Анно. Венеція дуже гарна».
«Атож. Але й Брешя гарна!? ― стверджувально-запитально Анна подивилася на Ярославу і, таємничо стишивши голос, продовжила: ― Розкажу тобі таємницю про схожість між венеційською п’яцца Сан-Марко та нашою делла Лоджія. ― Вона повернула голову в бік міського годинника: ― Глянь-но на цей годинник. Угору вежі дивишся ― бачиш бронзового мавра праворуч від дзвону? Ну, або просто невідомого чоловічка. Ліворуч ― такий же ж…».
Ярослава підняла голову вгору і задивилася на міську годинникову вежу. А синьйора Анна продовжила: «Таємниця в тому, що брешські маври і венеційські ― кузени». Вона розвеселилася із власної вигадки.
«Мабуть, їхні батьки вродилися дуже схожими поміж собою, ― підіграла їй Ярослава. Обидві розсміялися з утішного порозуміння. ― Я також зауважила у Бреші венеційського крилатого лева. Металевого, щоправда. Та все ж…».
«З яких би історичних причин Брешя не набула цієї назви, а як не крути ― львиця Італії», ― зауважила синьйора Анна...
Уривок із оповідання "ГЛОРІЯ: коли чуже життя стає твоїм" з книги "Італія під мікроскопом"
Книга продається у всесвітній мережі та книгарнях України
https://www.facebook.com/%D0%9E%D0%9B%D0%A3%D0%9A%D0%90-176567169149767/

Уривок із роману ГНІЗДО ГОРЛИЦІ

«Увесь вечір, переходячи з вулиці на вулицю, навмання бродить містом. Опиняється біля головного католицького храму Генуї дуомо Сан-Лоренцо на однойменній площі. При вході до собору, як до живої кицьки, тулиться обличчям до скульптурної морди царя звірів, несвідомо гладить рукою одного з двох левів, що сидять обабіч сходів. Довгим поглядом блукає площею Сан-Лоренцо. Генуя — місто, де на різних вулицях і в різних його будівлях живуть кілька десятків привидів. Площа Сан-Лоренцо — одне з таких місць. У давньоримську історію Генуї цей простір обіймав некрополь. Чимало саркофагів, використані повторно, перенесено в передню частину собору, там, де уночі, напередодні свята святого Іоанна, покровителя Генуї, за переказами, зустрічаються всі дизайнери, художники і робітники, які протягом століть докладали свої знання й уміння до будівництва храму. А простором перед собором досі бродять душі колись похованих під його землею. Підказала б Дарині бодай якась із душ-блукачів, як їй вчинити.

Заходить усередину помолитися. Довго сидить на лаві в урочистості церковної тиші. Тут її думки вишиковуються в рядочок. Ні, зараз вона у дім Тревізо не піде. Зараз вона ще не готова з ними розмовляти й щось пояснювати. Не готова до нових безпричинних бурчань синьйори Вітторії. Не готова й до пристрасних поглядів свого італійського коханця. Нехай пізніше ввечері. Спершу їй треба находитися широкими й вузенькими вуличками давньоісторичного міста, аби краще зрозуміти власні почуття...
...Схід сонця на морі замальований в фарби Моне. Велетенська сонячна куля викочується ніби з морських глибин, переливаючи кольори, що шарами рівненько стають один поверх другого, як у майстерно зготованому барменом різнокольоровому коктейлі. На високих ліхтарях під пальмами ранковий морський спокій поважно стережуть мартини. Дарина сидить на лавці, обличчям до старого генуезького порту. Дивиться на море. Поруч з нею, сперта на лавку, стоїть її валіза. Жінка щулиться від прохолоди травневого ранку біля моря. Окремі ситуації в житті трапляються лише один раз, без повторень. У голові пролітає несвідома думка — ось так неплановано реалізувалося її бажання відстрочити на ніч повернення в будинок Тревізо. Ніч, яку вона провела не в квартирі, де живе Галина, а на березі моря. У товаристві з місяцем й зорями, перешіптуючись подумки з хвилями. Тут вона проведе також половину сьогоднішнього дня. Поспішати їй особливо нікуди. Ще набудеться з італійською зміюкою. Ще не раз скуштує її отрути. На третьому році життя про роботу-курорт у будинку Тревізо Дарина могла б багато розповісти. Тільки кому це потрібно? Ніхто її на ту моральну каторгу на аркані не тягнув...» 

Придбати книжку можна за посиланням - https://goo.gl/XlF1JX

ГНІЗДО ГОРЛИЦІ у продажі

В інтернет-магазині вже можна придбати мою нову книгу - роман Гніздо горлиці".

http://www.bookclub.ua/catalog/books/love/product.html?id=44039

Правда про Італію Лесі Олендій

«Тут життя без рожевих окулярів, таке, яким воно є», − підсумувала зміст «Італії під мікроскопом» Лесі Олендій на представленні книги у Львові у книгарні «Є» модератор творчої зустрічі з авторкою письменниця Наталя Гурницька.
http://gazeta.lviv.ua/2017/01/13/pravda-pro-italiyu-lesi-olendij/

Презентація у львівській Бібліотеці на Мулярській

12 січня о 12.00 у львівській Бібліотеці на Мулярській (вул. Мулярська, 2а, Абонемент, 4-й поверх) говоритимемо про різну Італію в книгах "Mia Italia" та "Італія під мікроскопом".    

ПРЕЗЕНТАЦІЯ "Італія під мікроскопом" і "Придивитись до життя"

Презентація авторських творів у нових книгах - "Італія під мікроскопом" і "Придивитись до життя" 

Презентація “Італія під мікроскопом” та збірки «Придивитись до життя»

Дорогі мої читачі! 
Усіх, хто 11 січня о 18.30 буде у Львові, запрошую щиро на презентацію у книгарню «Є»!

“Видавнича група КМ-Букс та Книгарня "Є" запрошують вас на презентацію книжки Лесі Олендій “Італія під мікроскопом” та збірки «Придивитись до життя»!

Леся Олендій, авторка книжки "Італія під мікроскопом", пише художню публіцистику: від художньо опрацьованих оповідок і великих історій – романів про реальне життя до цілковито вигаданих сюжетів оповідань, події в яких розгортаються в населених пунктах, кожен із яких можна знайти на мапі світу. Її проза, приправлена авторськими афоризмами, має характер космополіта. 

Модераторка заходу — письменниця Наталія Гурницька" .

Адреса книгарні «Є»:
просп. Свободи, 7.
Тел.: (032) 235 73 68
Вхід вільний!
https://www.facebook.com/pg/%D0%9E%D0%9B%D0%A3%D0%9A%D0%90-176567169149767/events/?ref=page_internal