Благословення

Благословення

За мотивами кінострічки Паоло Дженовезе "Ідеальні незнайомці" ("Perfetti sconosciuti")

Написані слова, позбавлені живої енергії твого голосу, висушені як гербарій. Можливості частоти звуків обмежені.

Доріжками вуличних ліхтарів, що підсвічують тротуари, зникають твої сліди. Нового дня вони наблизяться знову.

Ідеальні незнайомці з таємницями у телефонах провокують взаємовиділення ендорфінів. Пристрасть чи порятунок?

Чи підійшли їй подаровані сережки і хто вона - лише їхня таємниця. Вони їй пасують і це зауважую навіть чоловік.

Він закохується у її голос, якого ніколи раніше не чув. Може зустрінемось? Алло... алло... Де ти?

У світлі вуличних ліхтарів танцюють двоє: ідеальні незнайомці з таємницями у телефонах.

Його і її взаємовиділення ендорфінів з високого постаменту спостерігає скульптурний святий. 

Благословення...

09.09.2017

Час у "Постійності пам'яті"

Час у "Постійності пам'яті"

Ти висмикнув мене з реальності і запроторив у "Постійність пам'яті" Далі. У сюрреалізмі нашого часу почуваюся як посеред штормового моря на маленькому човні. Над нашими головами про щось перегукуються схвильовані мартини. Ти малюєш мене у форматі 3D.

На полотні наших почуттів гострі відчуття ефекту паралаксу. Розлуки нівелюються голосовими вібраціями у мережах стільникового зв'язку. Тесла подивувався б масовій винахідливості скорочувати відстані у фото- і відеоформах. Століття як мить.

Телепортація - не здатність одночасного перебування падре Піо у двох різних віддалених локаціях. Ти прибуваєш на наш спільний обід швидше за світло. Проте очікування однаково надто нетерпляче. Споживай без поспіху, вважай, не обпечи язик.

Я днюю й ночую у Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку. У "Постійності пам'яті" Далі. Власну пришпиленість у сьогоденні до найвідомішої роботи легендарного містифікатора не проміняла б добровільно й на мить на жодні багатолюдні збіговиська поза нею.

Ми живемо з тобою як щойно пробуджені бабаки... 

07.09.2017 

Una domenica a Stresa

https://photos.google.com/movie/AF1QipOGNUEZRIk1XsmNjCR6_q-_t6GId9ONS4T_Lrew

Скоро.... вже зовсім скоро - 13 вересня зашумить гамірливими людськими потоками і не стихатиме включно по 17 вересня багаторічна найважливіша подія львівської осені "Форум видавців". Мене вкотре на ній не буде. Але будуть книги, у яких представлена моя творчість. Ось ця точно буде як найсвіжіша з них - "Підземне царство метро". Це - сьома за рахунком збірка двох десятків авторів із серії "Дорожні історії" від Видавничої групи КМ-Букс. Від мене у книгу ввійшло два оповідання "Ave Maria" та "Стрілки показували північ".
Ймовірно буде й інша збірка з тієї ж серії, що побачила світ кількома місяцями раніше, названа моїм верлібром "Заведи иотоцикл" із оповіданнями "Червоні рукавиці" і "Супертуристи".
Можна запитувати й про мою книгу "Італія під мікроскопом", видану КМ-Букс наприкінці грудня минулого року.
Видавнича група КМ-Букс на Форумі видаців знаходитиметься на Стенді № 128.

«Підземне царство метро»

«Підземне царство метро» – сьома збірка оповідань двадцяти одного сучасного автора з серії «Дорожні історії» видавничої групи КМ-Букс вже у продажі на сайті видавництва. У неї ввійшло два моїх оповідання - «Ave Maria» і «Стрілки показували північ». 

"...Джонні до поїздок у метро Крістіна призвичаїла з двох причин: задля задоволення власних інтересів пошуків і тлумачення небачених раніше графітті. І, враховуючи апетити собаки, раз у тиждень влаштовувала виїзди спеціально для нього - на закупи на один із ста міських ринків.

Художньо розмальовані стіни метрополітенівської підземки її вабили як не вабила жодна художня галерея. Вдивлялася у гігантські малюнки ніби читала афоризми. Ось хлопчик-мандрівник разом зі своїм собакою спинився біля дорожнього вказівника, вдивляючись у простір попереду. "Однією і тією ж дорогою, за одним і тим же ж вказівником кожна людина самостійно проходить власний, відмінний від інших, життєвий шлях"...

Уривок з оповідання «Стрілки показували північ»

https://kmbooks.com.ua/book?code=717596

ОКЕАН...

ОКЕАН...

Думаючи про тебе, вона розпізнає твоє обличчя на вітрилах судна, що колишеться на хвилях моря. Вас єднає телепатичний зв'язок на рівні відчуттів і думок. Між півднем і північчю.
На її території дощить. На твоїй - серпнева спека. На перетинах ліній серця кілометри - ніщо. Мартини в своєму крику доносять до тебе її ненаписані рядки. Несказані слова. 
Листаючи архіви прожитих почуттів, не знаходиш у них нічого схожого на теперішні. Вибух мозку, замикання на рівні інтелектів. У кожному сонячному промені, подуві вітру - вона.
Прибулиця з інших світів перевернула твій усталений устрій життя - вважай, бо летить сторчака. Ти ще самообманюєшся, намагаєшся задовільнятися еспрессо. Бажаючи пити з нею американо.
Вас поєднав Нью Йорк. У якому ви ніколи не були. Ні поокремо. Ні разом. Поїдете, якщо (коли) дійдете до пункту три? Не бійся. Твори. Слухай, як шумить океан...
09.08.2017

ПОРЯТОВАНІ

Ув'язнені тобою почуття почуваються затишно, позбавлені людського всезнаття.
У таємницях наших мрій та бажань достатньо простору для вільних польотів удвох. 
Розкриваємо кожен власний парашут. Стрибаємо униз і ширяємо понад хмаринами. 
Отримані дози адреналіну перевищують допустиму норму. Ситуація виходить з-під контролю.
Тримай мене міцніше у своїх руках. Закрий обійми на замок. Чуєш, будь ласка, не відпускай.
Надмір повітря у легенях запирає дихання. Порятуватися мусимо лише удвох.
Унизу - блакитна стрічка велетенського озера. Вітер відносить нас праворуч. Падаємо на берег. Разом.
Пам'ятаєш, як нам тут було особливо вперше удвох?
05.08.2017