Translate

вівторок, 24 січня 2017 р.

Уривок із роману ГНІЗДО ГОРЛИЦІ

«Увесь вечір, переходячи з вулиці на вулицю, навмання бродить містом. Опиняється біля головного католицького храму Генуї дуомо Сан-Лоренцо на однойменній площі. При вході до собору, як до живої кицьки, тулиться обличчям до скульптурної морди царя звірів, несвідомо гладить рукою одного з двох левів, що сидять обабіч сходів. Довгим поглядом блукає площею Сан-Лоренцо. Генуя — місто, де на різних вулицях і в різних його будівлях живуть кілька десятків привидів. Площа Сан-Лоренцо — одне з таких місць. У давньоримську історію Генуї цей простір обіймав некрополь. Чимало саркофагів, використані повторно, перенесено в передню частину собору, там, де уночі, напередодні свята святого Іоанна, покровителя Генуї, за переказами, зустрічаються всі дизайнери, художники і робітники, які протягом століть докладали свої знання й уміння до будівництва храму. А простором перед собором досі бродять душі колись похованих під його землею. Підказала б Дарині бодай якась із душ-блукачів, як їй вчинити.
Заходить усередину помолитися. Довго сидить на лаві в урочистості церковної тиші. Тут її думки вишиковуються в рядочок. Ні, зараз вона у дім Тревізо не піде. Зараз вона ще не готова з ними розмовляти й щось пояснювати. Не готова до нових безпричинних бурчань синьйори Вітторії. Не готова й до пристрасних поглядів свого італійського коханця. Нехай пізніше ввечері. Спершу їй треба находитися широкими й вузенькими вуличками давньоісторичного міста, аби краще зрозуміти власні почуття...
...Схід сонця на морі замальований в фарби Моне. Велетенська сонячна куля викочується ніби з морських глибин, переливаючи кольори, що шарами рівненько стають один поверх другого, як у майстерно зготованому барменом різнокольоровому коктейлі. На високих ліхтарях під пальмами ранковий морський спокій поважно стережуть мартини. Дарина сидить на лавці, обличчям до старого генуезького порту. Дивиться на море. Поруч з нею, сперта на лавку, стоїть її валіза. Жінка щулиться від прохолоди травневого ранку біля моря. Окремі ситуації в житті трапляються лише один раз, без повторень. У голові пролітає несвідома думка — ось так неплановано реалізувалося її бажання відстрочити на ніч повернення в будинок Тревізо. Ніч, яку вона провела не в квартирі, де живе Галина, а на березі моря. У товаристві з місяцем й зорями, перешіптуючись подумки з хвилями. Тут вона проведе також половину сьогоднішнього дня. Поспішати їй особливо нікуди. Ще набудеться з італійською зміюкою. Ще не раз скуштує її отрути. На третьому році життя про роботу-курорт у будинку Тревізо Дарина могла б багато розповісти. Тільки кому це потрібно? Ніхто її на ту моральну каторгу на аркані не тягнув...» 

Придбати книжку можна за посиланням - https://goo.gl/XlF1JX

Немає коментарів:

Опублікувати коментар