Translate

пʼятницю, 30 жовтня 2015 р.

...СМАКУЮЧИ КАВУ "Ginseng"...


...СМАКУЮЧИ КАВУ "Ginseng"...  

Два коротких тоненьких, ледь видимих "ні". Одне велике і чітке "Так" - лінії на руках лівої і правої долонь - візерунки призначених Ним і твоїх реальних дій.  Ти - риба, яка пливе проти течії. Просиш у Творця прощення і креативиш на написаних ним сторінках на 360 градусів у протилежний бік. А може так і було задумано: повсякчас падати й підійматися з колін, попускати краватку, що стримує дихання, рвати ланцюги, що припинають до пня. Повзати чи літати - одвічне питання як - взутися у Вангогівські черевики і волочити за собою сірість чи взяти у руки призначеного тобі пензля і підійнятися над нею.

На все існують повтори: краєвиди, запахи, смаки. Ексклюзивний лише твій вибір дороги в нікуди або у всюди. Тягнешся до телефонної слухавки, що звисає з гіляки півсотлітнього дерева: "Алло... " А у відповідь чуєш: "Куди хочеш, туди й іди". "Не занедбай власного розвитку" - чиясь дуже вдала інсталяція із стільців і залитих у бетоні слідів. Розуміння - не для заржавілих у побуті умів. Випльовуєш у простір нудоту монотонних сусідських днів. Смакуючи каву "Ginseng", виліплюєш із пластиліну простір самопізнання. Картаєш себе за пришпиленість до прослуховування сповільненого ритму чужого життя.

Вмитися свіжістю ранкової роси, потонути в туманах гірського світанку. Після довгих старань, просушити й розкурити розм'яклу від вологості цигарку. Навіть, якщо ти ніколи не курив. Бодай один раз спробуй відступити від правил, подивитися на небо крізь кольори, яких раніше не помічав. Не все підпорядковується математичним розрахункам. Глибоко всередині сполохано принишкло твоє інше "Я". На меридіанах і паралелях - численна кількість вершин і прірв. Запроси на побачення оте своє непізнане. Наломай із ним дров, аби було чим розпалити пічку, рятуючись від зимових холодів.

Два коротких тоненьких, ледь видимих "ні". Одне велике і чітке "Так".

30.10.2015
https://www.facebook.com/%D0%9E%D0%9B%D0%A3%D0%9A%D0%90-176567169149767/

2 коментарі:

  1. Дуже манливо і лірично,. Співає душа, глибоко дихає серце, на повні груди, а якесь дивне відчуття кличе вперед і повертає назад, але дороги вже не видно. Йдеш манівцями, щоб не випасти з себе, рятуєш своє здивоване Я. Осіннє листя летить з вітром у невідомість, а телефонна трубка подає короткі гудки, На поріг стає зима і готує білу шлюбну сукню. Холодливо хлипає загублений вітер вітер...Стає зимно...

    ВідповістиВидалити