"Кожен повинен почуватися щасливим від того, що він про себе думає".

Приправа

Назвемо саме так. І на це є лише одна-єдина причина - бажання витворити блог змістовного і взаємоцікавого спілкування.Отож набрали повні груди повітря і з легкістю видихнули - якщо зайшли сюди і вам тут добре, будьте певні - ми знаходимося на одній хвилі думок і очікувань.

Літературна закваска

Амбіції присутні в кожному, хто прагне самоствердження. Але не завжди амбіції, що виводять окремих писак на літературні вершини, співрозмірні з рівнем їхнього таланту. Затерта народна мудрість "На кожен товар є свій покупець" чудово допасовується й до друкованої літератури. Не говоритиму за всіх, бо стадність (пом'якшено - колективізм або ще й по-іншому масовість) це те, від чого завжди намагалася триматися осторонь. Саме тому словосполучення "уславлений письменник/письменниця" для мене - порожні звуки. Нехай навіть у його/її творчомудоробку - десятки книг і кіносценаріїв. І причина не в тому, що я не поважаю чужих успіхів. Зовсім ні. Просто для мене визначальним у виборі автора, якого я читатиму, є його авторський стиль, а не конвейєрний процес видання книг. Але про смаки не сперечаються. .І я на своїй власній сторінці не витрачатиму ні слів, ні часу, ні власної енергії на обговорення творів письменників, чиїх книжок не читаю. На такі дискурси є чимало інших ресурсів. А цю сторінку я створила для того, аби віднайти власних читачів-книголюбів, які читатимуть і смакуватимуть мою "некомерційну" писанину.
І ше одне - якщо ви - любитель чистосюжетних романів про кохання - вам до інших авторів.
Через процес обговорення спільноцікавих книг, ми спробуємо створити наш власний клуб літературних вподобань.
Колись у розмові зі знайомою літераторкою в мене прохопилися слова "Кожен повинен почуватися щасливим від того, що він про себе думає". "Запиши ці слова", - почула в продовження діалогу. Пізніше я неодноразово прокручувала їх у власній голові. До чого кажу
це зараз? А от до чого - Я почуваюся щасливою від того, що пишу і як я це пишу. Добре усвідомлюючи, що писанина моя - не для широкого кола читачів.
Коротко для тих, хто не знайомий з моєю скромною літературною творчістю. Вона обчислюється двома друкованими книгами - найперша публіцистична "Шляхами академіка волі" і книжкою оповідок "Mia Italia". Час до часу поміж обговореннями прочитаних книг авторів світової літератури, я подаватиму на десерт уривки з власних вищезгаданих книг. Згодом перейдемо до мого відзначеного спеціальною відзнакою міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова" і ненадрукованого наразі роману "Ефемерія". Чому не надрукованого? Тому що - "некомерційний", як мені відповіли в одному з трьох видавництв, до яких я зверталася з питанням друку. Зрештою, нічого нового для мене. Я заздалегідь знала, що роман "Ефемерія" - не для широкого загалу. Бо таким його й писала.Можна було б, звичайно, як Джоан Роулінг із своїм "Гаррі Поттером" й далі тормосити видавництва, аж поки серед тринадцяти не віднайдеться те одне, яке врешті, порадивши авторці пошукати інше заняття, ризикнуло таки видати її першу книжку. Наразі я ще не поставила остаточної крапки у пошуках.

І на ваші роздуми - нашу наступну балачку я присвячу обговоренню роману французького автора Мішеля Уельбека "Карта і територія". Маю свіжі враження, бо щойно кілька днів тому його дочитала.
P.S. Книжку на фото, яку мені минулого року так "активно допомагав читати" мій котик Джек, ми також обговорюватимемо під час однієї з балачок. А наразі -
 "Кіт на цьому світі
Це модерний тотем
А іноді й декоративний
...Вн багато може розповіти про еволюцію, цивілізацію та всі інші сутності із закінченням "-ція". Людина не дуже то й прогресувала від своїх початків: завжди кажуть, що людина існує невипадково і що боги здебільшого прихильно спостерігають за її призначенням". 

 "Елегантна їжачиха" Мюріель Барбері.

https://www.facebook.com/pages/%D0%9E%D0%9B%D0%A3%D0%9A%D0%90/176567169149767