Сьогодні - замальовка
КОРОЛЕВА
Пам'ятаєш? Я була твоєю королевою. Ти хотів забрати мене з собою, але місце на троні біля тебе було вже зайнятим. Це було, здається, сто років тому. Ми були удвох під цими зорями, на вулицях цього міста. Було так давно, що вже й не болить. Найвдаліша короткометражна стрічка мого життя. Усе як годиться - з "оскарами". За режесуру, найкращу чоловічу, найкращу жіночу роль.
Осінь. Готель, у який я з тобою не йду. Замість нього - блукання вулицями, гаряча кава як порятунок від холоду. Я жую шоколад, ти грієш мої "маленькі ручки". Далі все шкереберть і поза сценарієм. Головна роль, написана тобою, належала тобі. Не питаючи дозволу, я переписала сценарій на свій лад і головну роль відвела собі.
Твій сміх. З першого разу він мені не сподобався. Надто штучно. Він був твоїм порятунком, коли я імпровізувала. Чи блефувала? Просто грала як уміла. Як виходило. Ти був королем, а я всього лиш твоєю фавориткою.
"Якби можна було забрати тебе з собою..." На пероні біля потягу я твоя провожаюча. Торкаєшся мого волосся. Тремчу і вириваюся з твоїх обійм. Поки мені ще не зовсім зле, покидаю вокзал до відходу потяга. Я - безсила. Я знову залишаюся. Удруге. Втретє. Вп'яте. Без вибору. Без права на вибір. Ти завжди був дуже обачним.
Знаєш, про що я мріяла тоді і потім? Просто чекала, коли врешті забереш мене з собою.
Некоронована королева - несправжня королева.
Немає коментарів:
Дописати коментар